 |
|
Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення
|
Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення – одна з провідних установ аграрної науки в Україні у галузі селекції та насінництва польових культур.
Створений у квітні 1912 року з селекційного відділу Одеського дослідного поля.
З 1928 року – Український генетико-селекційний інститут, з 1935 – Всесоюзний селекційно-генетичний інститут Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В. І. Леніна.
З 1991 року – Селекційно-генетичний інститут у складі Української академії аграрних наук.
У квітні 1999 року Постановою Кабінету Міністрів України надано статус Національного центру. Отримана назва – Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення.
В установі працюють 329 співробітників.
Серед співробітників інституту 4 академіки Української академії аграрних наук (С. П. Лифенко та М. А. Литвиненко - фахівці у галузі селекції озимої м’якої пшениці; А. А. Лінчевський - селекції озимого і ярого ячменю; А. Ф. Стельмах - дослідження спеціальної генетики пшениці) та 1 член-кореспондент УААН (В. М. Соколов, директор установи - селекція кукурудзи).
 Основними напрямами роботи інституту є розробка важливіших питань теорії селекції сільськогосподарських рослин, наукове забезпечення і удосконалення селекційного процесу та створення на цій основі високопродуктивних, високоякісних сортів, гібридів зернових, зернобобових, олійних, кормових культур.
На даний час здійснюється селекція озимої м’якої і твердої пшениці, озимого та ярого ячменю, кукурудзи, сорго, соризу, соняшнику, сої, нуту, гороху, люцерни, еспарцету.
За час існування інституту створено більше 380 сортів і гібридів, які знайшли широке застосування у виробництві, займали та займають значні площі посіву у багатьох регіонах. Так, сорт озимої пшениці Одеська 3 висівався свого часу майже на семи мільйонах гектарів, а кожний третій гектар озимої пшениці в Україні займав сорт Одеська 51. І тепер сорти селекції інституту висіваються в Україні щороку на 5-6 мільйонах гектарів.
У Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесено 170 сортів селекції СГІ (2011 р.).
Дослідження з селекції озимої пшениці розпочаті в інституті в 1912 році. Сьогодні метою цих робіт, які очолюють академіки УААН М.А.Литвиненко та С.П.Лифенко, є створення сортів інтенсивного типу з підвищеними адаптивними властивостями універсального використання на різних агрофонах.
За ознаками жаро- і посухостійкості одеські пшениці, без перебільшення, є кращими у світі. Але найбільш вираженими ознаками, які відрізняють їх від інших сортів, є винятково високі показники якості зерна сильних (Подяка, Знахідка одеська, Єдність, Землячка, Антонівка, Запорука, Леля, Турунчук, Дюк, Бунчук) і надсильних пшениць (Скарбниця, Безмежна, Писанка, Вдала, Зміна, Селянка, Куяльник, Пошана). Такі сорти відкривають можливість отримати «сильне» зерно в регіонах, які раніше такого не вирощували.
В останні роки в інституті отримані перші результати зі створення сортів з груповою та комплексною стійкістю до захворювань (Дальницька, Зразкова).
Продовжується робота з удосконалення напівкарликових сортів, які практично не вилягають і витримують найбільш високі агрофони та інтенсивні дощі. Потенціал їх врожайності перевищує 100 ц/га, але може бути реалізований лише при інтенсивних технологіях вирощування.
Уваги заслуговують сорти озимої твердої пшениці, культури, вперше у світовій селекції створеної в Селекційно-генетичному інституті в 1960 році академіком ВАСГНІЛ Ф.Г.Кириченком. Показники якості макарон у цих сортів знаходяться на рівні кращих світових досягнень. При посіві озимої твердої пшениці на 300 тис. га і врожайності 40 ц/га країна буде повністю забезпечена високоякісною сировиною для макаронної промисловості.
Селекція ячменю в інституті була розпочата в 1916 році. У даний час висока результативність робіт зі створення сортів ярого та озимого ячменю (керівник – академік УААН А.А.Лінчевський) пов’язана з розробкою та впровадженням концепції на пристосованість до мінливих умов вирощування. Науковцями створено новий тип шестирядних сортів високоінтенсивного типу. Встановлено генотип сортів-дворучок і розроблено шляхи їхнього цілеспрямованого створення.
Широко поширений у виробництві сорт ярого ячменю Вакула (в держреєстрі з 2003 року), який вирізняється високим і стабільним врожаєм в усіх зонах країни, має велике вирівняне зерно, крупний колос, здатний до кущіння на рівні дворядних стандартів (раніше шестирядні сорти погано кущились і мали мілке зерно), характеризується стійкістю до вилягання і хвороб. Особливо цінною є його висока посухостійкість. Великий попит у виробництві мають також сорти ярого ячменю Південний, Гетьман, Чарівний, Казковий, Водограй, Геліос, Командор, Еней, Всесвіт, ряд інших.
Створені за останні роки сорти озимого ячменю Метелиця, Зимовий, Трудівник, Достойний, Селена стар, Абориген занесені до держреєстру з прибавками врожаю над стандартами 28,5-48,0%.
Дослідження з селекції кукурудзи (керівник робіт – член-кореспондент УААН В.М.Соколов, директор інституту) спрямовані на створення гібридів найбільш пріоритетних напрямів використання – скоростиглих для зони Лісостепу і Полісся (ФАО 150-299), середньостиглих і середньоранніх інтенсивного типу для степової зони (ФАО 300-450), зернового та силосного призначення.
Постійна увага приділяється плануванню структури і обсягів первинного елітного й промислового насінництва, впровадженню у виробництво гібридів кукурудзи, створених в інституті. Набули поширення гібриди ОдМа 310 МВ, Одеський 360 МВ, Одеський 346 МВ, Одеський 385 МВ. Серед нових розробок – гібриди Евріка МВ, Кобза МВ, Новація МВ, Шаланда МВ, Легіон 400, Пірс МВ, Галера МВ, Діалог, Док МВ, Усмішка, Успіх МВ, Флагман.
Створені в установі сорти нової культури – соризу, дозволяють отримувати зерно, придатне для виробництва крупи, інших харчових продуктів.
Селекціонерам інституту належить пріоритет у створенні перших вітчизняних високоолійних, стійких до основних хвороб, перш за все до вовчка, гібридів соняшнику. У процесі реалізації цієї програми були селектовані зокрема такі широко відомі гібриди, як Одеський 123, Згода, Одеський 249. Новітні гібриди – Анонс, Одор, Олівер 90, Символ, Базальт, Шанс, Антрацит, Селянин, Сюжет також відрізняються генетично обумовленою стійкістю до вовчка, несправжньої борошнистої роси, толерантністю до загущення та мають зручне промислове насінництво.
Роботи із зернобобовими культурами – горохом, соєю, нутом спрямовуються на створення сортів, адаптованих до вирощування в умовах півдня України, стійких до найбільш поширених захворювань, особливо до кореневої гнилі, з поліпшеними якісними властивостями отримуваної продукції, зокрема харчового призначення, технологічних у виробництві. Накопичені знання сприяли створенню сортів сої Аркадія одеська, Одеська 150А, Берегиня, Донька, Ельдорадо, Ятрань, Мельпомена, Фарватер; нуту – Розанна, Пам’ять, Антей, Пегас, Тріумф, Буджак; гороху – Світ.
Підтримуються двосторонні угоди з селекційними установами інших країн – Франції, Мексики, Угорщини, Туреччини, Росії, Молдови, Узбекистану, Індії, Китаю, Румунії, Болгарії, Таїланду на основі яких здійснюється створення сортів та гібридів, обмін науковими розробками, генетичним і вихідним селекційним матеріалом.
У підпорядкуванні інституту знаходяться 4 дослідні господарства.
За досягнуті успіхи в розвитку аграрної науки Селекційно-генетичний інститут двічі відзначався високими урядовими нагородами.
|
Телефон
|
(0482) 395-401, (0482) 395-427
|
|
Факс
|
(0482) 395-289
|
|
Е-mail
|
sgi-uaan@ukr.net
|
|
